Home » Новини » Програми проведення вступних випробувань

 

Програми проведення вступних випробувань

 

 

ПРОГРАМА

проведення вступних випробувань із дисципліни «Математика» (співбесіда, письмовий) для вступу за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» на основі базової середньої освіти

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Математика є універсальною мовою, що широко використовується в усіх сферах людської діяльності. На сучасному етапі її роль у розвитку суспільства суттєво зростає, а це вимагає поліпшення математичної підготовки всіх спеціалістів, і, зокрема, молодших. Математика є засобом вивчення фізики, хімії, інформатики та обчислювальної техніки, а розвинене логічне мислення сприяє засвоєнню гуманітарних предметів. Вивчення математики сприяє формуванню в учнів загально-навчальних умінь, культури мовлення, чіткості і точності думки та критичності мислення. Таким чином, математика займає провідне місце у формуванні науково-теоретичного мислення учнів.

Програму проведення вступних випробувань з математики розроблено з урахуванням вимог Державного стандарту базової і повної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №24 від 14 січня 2004 р., та чинної програми «Математика 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів». Програма складається з двох частин. Перша з них містить перелік основних математичних понять i фактів, якими повинен володіти вступник (уміти їх використовувати при розв’язанні задач). У другій частині перелічено основні математичні вміння i навички, якими має володіти абітурієнт.

Завдання вступного випробування з математики полягають у тому, щоб оцінити знання та вміння вступників:

упевнено володіти обчислювальними навичками при виконанні дій з раціональними числами (натуральними, цілими, звичайними і десятковими дробами);
виконувати тотожні перетворення основних алгебраїчних виразів (многочленів, дробово-раціональних виразів, які містять степені і корені), тригонометричних виразів;
розв'язувати рівняння, нерівності та їх системи першого і другого степенів і ті, що зводяться до них, а також розв'язувати задачі за допомогою рівнянь та їх систем;
будувати графіки функцій, передбачених програмою;
розв'язувати задачі, що передбачають: виконання відсоткових розрахунків; знаходження ймовірностей випадкової події; подання статистичних даних у вигляді таблиць, графіків; знаходження середнього значення;
зображати геометричні фігури і виконувати найпростіші побудови на площині;
володіти навичками вимірювання та обчислення довжин, кутів і площ, які використовуються для розв'язання різних практичних задач;
уміти застосовувати властивості геометричних фігур при розв'язуванні задач на обчислення та доведення.

 

ЗМІСТ ОСНОВНИХ РОЗДІЛІВ ПРОГРАМИ

 

I. OCНOBНІ МАТЕМАТИЧНІ ПОНЯТТЯ І ФАКТИ

МАТЕМАТИКА

1. Натуральні числа i нуль. Читання i запис натуральних чисел. Порівняння натуральних чисел. Додавання, вiднiмання, множення та дiлення натуральних чисел.

2. Подiльнicть натуральних чисел. Дiльники i кратнi натурального числа. Парнi i непарнi числа. Ознаки подiльностi на 2, 3, 5, 9, 10. Дiлення з остачею. Простi i складенi числа. Розкладання натурального числа на простi множники. Найбiльший спiльний дiльник, найменше спiльне кратне.

3. 3вичайнi дроби. Порiвняння звичайних дробiв. Правильний i неправильний дрiб. Цiла та дробова частина числа. Основна властивiсть дробу. Скорочення дробу. Cepeднє арифметичне кiлькох чисел. Oсновні задачi на дроби. Десятковий дріб. Порівняння і округлення десяткових дробів. Додавання, віднімання, множення і ділення десяткових дробів. Перетворення звичайних дробів у десяткові. Нескінченні періодичні десяткові дроби. Десяткове наближення звичайного дробу.

4. Відсотки. Знаходження відсотків від даного числа. Знаходження числа за його відсотками. Масштаб. Середнє арифметичне, його використання для розв’язування задач практичного змісту. Середнє значення величини. Відсоткове відношення двох чисел. Відсоткові розрахунки. Задачі економічного змісту.

5. Відношення. Основна властивість відношення. Пропорція. Основна властивість пропорції. Розв’язування рівнянь на основі властивості пропорції.

6. Випадкова подія. Імовірність випадкової події. Стовпчасті та кругові діаграми.

7. Координатна площина. Приклади графіків залежностей між величинами. Пряма пропорційна залежність. Задачі на пропорційний поділ.

8. Кут. Вимірювання і побудова кутів. Транспортир. Шкали. Види кутів. Бісектриса кута. Перпендикулярні й паралельні прямі, їх побудова. Основні геометричні фігури. Точка, пряма, відрізок, промінь, кут та їх властивості. Вимірювання відрізків і кутів. Бісектриса кута. Відстань між двома точками.

 

АЛГЕБРА

1. Лінійні рівняння з однією змінною. Розв’язування лінійних рівнянь. Розв’язування задач за допомогою лінійних рівнянь. Рівняння як математична модель задачі.

2. Вирази зі змінними. Цілі раціональні вирази. Числове значення виразу. Тотожні вирази. Тотожність. Тотожні перетворення виразу. Доведення тотожностей.

3. Степінь з натуральним показником. Властивості степеня з натуральним показником.

4. Одночлен. Стандартний вигляд одночлена. Піднесення одночленів до степеня. Множення одночленів. Многочлен. Подібні члени многочлена та їх зведення. Додавання і віднімання многочленів. Множення одночлена і многочлена; множення двох многочленів. Розкладання многочленів на множники способом винесення спільного множника за дужки та способом групування.

5. Формули скороченого множення: квадрат двочлена, різниця квадратів, сума і різниця кубів. Використання формул скороченого множення для розкладання многочленів на множники.

6. Раціональні рівняння. Рівносильні рівняння. Розв’язування раціональних рівнянь.

7. Степінь з цілим показником та його властивості. Стандартний вигляд числа.

8. Функція , її графік і властивості. Область визначення і область значень функції. Способи задання функції. Лінійна функція, її графік та властивості. Функція  та її графік. Функція  , її графік і властивості. Функція y= , її графік і властивості. Нулі функції, проміжки знакосталості, зростання і спадання функції. Найпростіші перетворення графіків функцій. Функція  ,  її графік і властивості.

9. Рівняння з двома змінними. Розв’язок рівняння з двома змінними. Лінійне рівняння з двома змінними та його графік. Система двох лінійних рівнянь з двома змінними та її розв’язок. Розв’язування систем двох лінійних рівнянь з двома змінними: графічним способом; способом підстановки; способом додавання. Розв’язування задач за допомогою систем лiнійних рівнянь. Розв’язування рівнянь та систем рівнянь другого степеня з двома змінними.

10. Квадратний корінь. Арифметичний квадратний корінь. Арифметичний квадратний корінь з добутку, дробу і степеня. Добуток і частка квадратних коренів. Тотожні перетворення виразів, що містять квадратні корені.

11. Раціональні числа. Ірраціональні числа. Дійсні числа. Числові множини.

12. Квадратні рівняння. Неповні квадратні рівняння, їх розв’язування. Формула коренів квадратного рівняння. Теорема Вієта. Квадратний тричлен, його корені. Розкладання квадратного тричлена на лінійні множники. Розв’язування рівнянь, які зводяться до квадратних. Розв’язування задач за допомогою квадратних рівнянь та рівнянь, які зводяться до квадратних.

13. Числові нерівності. Основні властивості числових нерівностей. Почленне додавання і множення нерівностей. Застосування властивостей числових нерівностей для оцінювання значення виразу. Нерівності зі змінними. Лінійні нерівності з однією змінною. Розв’язок нерівності. Числові проміжки. Об’єднання та переріз числових проміжків. Розв’язування лінійних нерівностей з однією змінною. Рівносильні нерівності. Системи лінійних нерівностей з однією змінною, їх розв’язування. Квадратна нерівність. Розв’язування квадратних нерівностей.

14. Математичне моделювання. Відсоткові розрахунки. Формула складних відсотків. Випадкова подія. Ймовірність випадкової події. Статистичні дані. Способи подання даних. Частота. Середнє значення

15. Числові послідовності. Арифметична прогресія, її властивості. Формула n-го члена арифметичної прогресії. Сума перших n членів арифметичної прогресії. Геометрична прогресія, її властивості. Формула n-го члена геометричної прогресії. Сума перших n членів геометричної прогресії. Нескінченна геометрична прогресія та її сума. Розв’язування вправ і задач на прогресії, в тому числі прикладного змісту.

 

ГЕОМЕТРІЯ

1. Геометричні фігури. Точка, пряма, відрізок, промінь, кут та їх властивості. Вимірювання відрізків і кутів. Бісектриса кута. Відстань між двома точками.

2. Суміжні та вертикальні кути, їх властивості.

3. Паралельні та перпендикулярні прямі, їх властивості.

4. Перпендикуляр. Відстань від точки до прямої. Кут між двома прямими, що перетинаються.

5. Кути, утворені при перетині двох прямих січною. Ознаки паралельності прямих. Властивості кутів, утворених при перетині паралельних прямих січною.

6. Трикутник і його елементи. Рівність геометричних фігур. Ознаки рівності трикутників. Види трикутників. Рівнобедрений трикутник, його властивості та ознаки. Висота, бісектриса і медіана трикутника. Ознаки рівності прямокутних трикутників. Властивості прямокутних трикутників. Сума кутів трикутника. Зовнішній кут трикутника та його властивості. Нерівність трикутника.

7. Коло. Круг. Дотична до кола, її властивість. Коло, описане навколо трикутника. Коло, вписане в трикутник. Задача на побудову та її розв’язування.

8. Геометричне місце точок. Метод геометричних місць.

9. Чотирикутник, його елементи. Паралелограм та його властивості. Ознаки паралелограма. Прямокутник, ромб, квадрат та їх властивості. Трапеція. Вписані та описані чотирикутники. Вписані та центральні кути. Теорема Фалеса. Середня лінія трикутника, її властивості. Середня лінія трапеції, її властивості.

10. Узагальнена теорема Фалеса. Подібні трикутники. Ознаки подібності трикутників. Застосування подібності трикутників: середні пропорційні відрізки в прямокутному трикутнику; властивість бісектриси трикутника.

11. Многокутник та його елементи. Опуклі й неопуклі многокутники. Сума кутів опуклого многокутника. Вписані й описані многокутники. Поняття площі многокутника. Основні властивості площ. Площа прямокутника, паралелограма, трикутника. Площа трапеції.

12. Теорема Піфагора. Перпендикуляр і похила, їх властивості. Синус, косинус і тангенс гострого кута прямокутного трикутника. Співвідношення між сторонами і кутами прямокутного трикутника. Значення синуса, косинуса і тангенса деяких кутів. Розв’язування прямокутних трикутників.

13. Синус, косинус, тангенс кутів від 0° до 180°. Теореми косинусів і синусів. Розв’язування трикутників. Формули для знаходження площі трикутника.

14. Правильні многокутники. Формули радіусів вписаних і описаних кіл правильних многокутників. Побудова правильних многокутників.

15. Довжина кола. Довжина дуги кола. Площа круга та його частин.

16. Прямокутна система координат на площині. Координати середини відрізка. Відстань між двома точками із заданими координатами. Рівняння кола і прямої.

17. Переміщення та його властивості. Симетрія відносно точки і прямої, поворот, паралельне перенесення. Рівність фігур. Перетворення подібності та його властивості. Гомотетія. Подібність фігур. Площі подібних фігур.

18. Вектор. Модуль і напрям вектора. Рівність векторів. Координати вектора. Додавання і віднімання векторів. Множення вектора на число. Колінеарні вектори. Скалярний добуток векторів.

19. Взаємне розташування прямих у просторі. Взаємне розташування площин. Взаємне розташування прямої та площини. Перпендикуляр до площини.

20. Пряма призма. Піраміда. Площа поверхні та об’єм призми і піраміди.

21. Циліндр. Конус. Куля. Площі поверхонь і об’єми циліндра, конуса і кулі.

22. Розв’язування задач на обчислення площ поверхонь і об’ємів, у тому числі прикладного характеру.

 

2. OCHOBHІ ВМІННЯ І НАВИЧКИ

Абітурієнт повинен уміти:

1. Виконувати арифметичні дії над натуральними числами, десятковими i звичайними дробами.

2. Виконувати тотожні перетворення многочленів, алгебраїчних дробів

3. Будувати графіки лінійної та квадратичної функцій. Застосовувати найпростіші перетворення графіків функцій.

4. Розв’язувати рівняння i нepiвності першого i другого степеня, а також рівняння i нepiвності, що зводяться до них. Розв’язувати системи рівнянь та нерівностей першого i другого степеня i тi, що зводяться до них.

5. Розв’язувати текстові задачі за допомогою рівнянь i систем рівнянь.

8. зображувати геометричні фігури на площині i виконувати побудови на площині.

9. Виконувати операції над векторами (додавання i віднімання векторів, множення вектора на число) i використовувати їx при розв’язуванні задач.

10. Зображувати та знаходити на рисунках геометричні фігури, встановлювати їх властивості й виконувати геометричні побудови.

11. Знаходити кількісні характеристики геометричних фігур (довжини, величини кутів, площі, об’єми).

 

3. СТРУКТУРА, ЗМІСТ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЗАВДАНЬ ЕКЗАМЕНАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Зміст та оцінювання завдань екзаменаційної роботи

Кожний варіант екзаменаційної роботи складається з трьох частин.

У першій частині екзаменаційної роботи пропонується 5 завдань з вибором однієї правильної відповіді. До кожного завдання наведено чотири можливі варіанти відповіді, з яких тільки одна є правильною. Завдання з вибором однієї відповіді вважається виконаним правильно, якщо в бланку відповідей указано тільки одну літеру, якою позначена правильна відповідь. При цьому учень не повинен наводити будь-яких міркувань, що пояснюють його вибір.

Правильне розв'язання кожного завдання першої частини 1.1. – 1.5. оцінюється одним балом. Якщо у бланку відповідей указано правильну відповідь, то за це завдання нараховується 1 бал, якщо ж указана учнем відповідь є неправильною, то виконання завдання оцінюється у 0 балів.

Друга частина екзаменаційної роботи складається з 2 завдань відкритої форми з короткою відповіддю. Завдання цієї частини вважається виконаним правильно, якщо в бланку відповідей записана правильна відповідь (наприклад, число, вираз, корені рівняння тощо).

Правильне розв'язання кожного із завдань 2.1. – 2.2. оцінюється двома балами: якщо у бланку відповідей указано правильну відповідь до завдання, то за це нараховуються бали, якщо ж указана учнем відповідь є неправильною, то бали за таке завдання не нараховуються. Часткове виконання завдання другої частини (наприклад, якщо учень правильно знайшов один з двох коренів рівняння або розв'язків системи рівнянь) оцінюється 1 балом.

Третя частина екзаменаційної роботи містить 1 завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю. Таке завдання вважається виконаним правильно, якщо учень навів розгорнутий запис розв'язування з обґрунтуванням кожного його етапу та дав правильну відповідь.

Правильне розв'язання завдання 3.1. оцінюється трьома балами.

 

2. Структура та оцінювання завдань для проведення співбесіди.

Кожний екзаменаційний білет для проведення співбесіди містить 7 завдань, зміст яких відповідає діючій програмі загальноосвітніх навчальних закладів.

Завдання в кожному білеті розподілені на три рівня складності. Перші 5 завдань у тестовій формі мають алгоритмічний характер, кожне з них оцінюється 1 балом. Розв’язання цих завдань потребує від абітурієнта уміння розпізнавати основні математичні об’єкти  і виконувати завдання за відомими алгоритмами в стандартних ситуаціях. Завдання з вибором відповіді вважається виконаним правильно, якщо в таблиці відповідей записана тільки одна буква, якою позначена правильна відповідь. При цьому абітурієнт не повинен наводити будь-які міркування, що пояснюють його вибір.

Шосте алгебраїчне завдання теж у тестовій формі, але воно вимагає: наведення послідовного розв’язання, вибору правильної відповіді, занесення її у бланк відповідей. Шосте завдання оцінюється у 3 бали.

Сьоме завдання геометричного змісту оцінюється 4 балами. Воно вимагає розв’язання з повним поясненням, малюнком та інше

Критерії оцінювання сьомого завдання

відкритої форми з розгорнутою відповіддю

0 – 4 бали

Бали

Критерії

4 бали

Отримано правильну відповідь з обґрунтуванням усіх ключових етапів розв’язання.

3 бали

Отримано правильну відповідь. Наведено логічно правильну послідовність кроків розв’язування. Деякі з ключових моментів розв’язування обґрунтовано недостатньо. Можливі недоліки в обчисленнях або перетвореннях, які не впливають на правильність відповіді.

2 бали

Правильна послідовність розв’язання, але відсутні проміжні етапи його. Деякі з ключових моментів розв’язування обґрунтовано недостатньо. Отримана відповідь неповна або задача розв’язана неповністю.

1 бал

Ключові моменти розв’язування не обґрунтовано. Можливі помилки в обчисленнях або перетвореннях, які впливають на подальший хід розв’язання. Отримана відповідь може бути неправильною або неповною

0 балів

Якщо абітурієнт не приступав до розв’язування задачі.

Якщо абітурієнт приступив до розв’язування задачі, але його записи не відповідають указаним критеріям оцінювання завдань в 1, 2, 3, 4 бали.

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Збірник завдань для державної підсумкової атестації з математики: 9-й кл. / О.Глобін та ін. – К: Центр навч.-метод. л-ри, 2013. – 168 с.
Бевз Г.П. Алгебра: Підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закладів. – 2-ге вид. – К.: Освіта, 2004. – 175 с.
Бевз Г.П. Геометрія: Підруч. для 7-9 кл. загальноосвіт. навч. закладів / Г.П.Бевз, В.Г.Бевз, Н.Г.Владімірова. – К.: Вежа, 2004. – 312 с.
Возняк Г.М., Литвиненко Г.М, Мальований Ю.І. Алгебра: Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2002. – 200 с.

 

 

 

ПРОГРАМА

проведення вступних випробувань із дисципліни «Українська мова» (співбесіда, диктант)

для вступу за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» на основі базової середньої освіти

 

Програму вступного випробування з української мови для абітурієнтів Красноармійського педагогічного училища, які вступають на освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст» на основі базової середньої освіти (9 класів), обговорено на засіданні циклової комісії викладачів українознавчих дисциплін і затверджено рішенням методичної ради навчального закладу 

 

1.   ДИКТАНТ

1.1 Особи, які на основі базової загальної середньої освіти вступають на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, складають іспит з української мови (диктант).

Диктанти являють собою зв’язні тексти із творів художньої літератури, науково-публіцистичних статей.

1.2. Вимоги до тексту:

а) обсяг тексту 160-170 слів; при цьому враховуються самостійні і службові слова;

б) цілісність і завершеність тексту, зрозумілість його абітурієнтами, доступність змісту;

в) насиченість тексту орфограмами й пунктограмами відповідно до чинної програми та вимог до екзаменаційного диктанту;

г) відображення в текстах основних тенденцій розвитку сучасної української мови, відповідність її нормам.

1.3. Правила прочитання диктанту

Читається диктант відповідно до правил української орфоепії, тобто відповідно до сучасних правил української літературної вимови.

Кожному абітурієнтові важливо знати і пам’ятати правила, за якими читається диктант:

1) спочатку текст читається повністю, в цей час слід уважно слухати його, нічого не записуючи;

2) вдруге текст читається таким чином:

а) зачитується й записується назва диктанту;

б) зачитуються окремі речення та записуються під диктовку частинами (певними смисловими уривками);

в) після написання речення воно зачитується ще раз з метою остаточної перевірки, щоб абітурієнти могли подумати над правописом окремих слів;

3) коли весь текст записаний, екзаменатор ще раз виразно читає його для цілісної перевірки. Після цього роботи здаються.

Диктант триває 1 (одну) годину.

1.4. Технічне оформлення роботи

Диктант пишеться на аркушах паперу, які роздаються абітурієнтам на початку іспиту. Лише після пояснення екзаменатора підписується титульна сторінка роботи. Підписувати ті аркуші, на яких безпосередньо пишеться текст диктанту, категорично забороняється. Забороняється також у диктанті робити різного роду помітки.

Диктант пишеться лише синьою (фіолетовою) пастою. Ручка має бути розписаною і писати чітко. Писати треба розбірливо і недвозначно. Під двозначними написами розуміється незрозуміле написання тієї чи іншої орфограми, пунктограми. Наприклад: частка «не» написана зі словом так, що не можна з відповідністю сказати – написана вона разом чи окремо; поставлена в тексті кома закреслена, але так, що не можна зрозуміти, чи дійсно вона закреслена; одна буква виправлена на іншу, але так нечітко, що не можна визначити, яка з них є остаточним варіантом і т.ін. Усі такого роду написання розглядаються як допущені помилки.

1.5. Перевірка й оцінювання диктанту

Диктант, як це і визначено чинною програмою з української мови, оцінюється однією оцінкою на підставі таких критеріїв:

−      орфографічні та пунктуаційні помилки обраховуються разом і оцінюються однаково;

−      одна й та ж помилка в слові, що повторюється в диктанті кілька разів, вважається однією помилкою; помилки на те саме правило, але в різних словах і різних реченнях вважаються різними помилками;

−      грубі й негрубі помилки у диктанті для проведення вступних випробувань із дисципліни «Українська мова» для вступу за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» на основі базової середньої освіти не розрізняються.

1.3.1. Повторюваними вважаються орфографічні помилки в одному і тому ж слові, яке вживається декілька разів, або в корені однокореневих слів. При підрахуванні ці помилки (скільки б їх не було) вважаються за одну.

Однотипними вважаються помилки на одне правило, якщо умови вибору правильного написання полягають у граматичних (борються, ходять) і фонетичних (пісня, сміється) особливостях слова. При підрахуванні однотипні помилки вважаються як різні помилки.

1.3.2. При оцінюванні диктанту виправляються, але не враховуються такі орфографічні і пунктуаційні помилки:

1) на правила, які не входили до шкільної програми;

2) на ще не вивчені правила;

3) у словах з написанням, що не перевіряється і над якими не проводилась спеціальна робота;

4) у передачі так званої авторської пунктуації.

1.3.3. За наявності в диктанті більше трьох виправлень оцінка знижується на один бал. 12 балів не ставиться за наявності двох і більше виправлень.

1.4. Нормативи оцінювання диктанту

Бали

Кількість помилок

Бали

Кількість помилок

1

15 – 16 і більше

7

4

2

13 – 14

8

3

3

11 – 12

9

2

4

9 – 10

10

1

5

7 – 8

11

1 виправлення

6

5 – 6

12

 

2. СПІВБЕСІДА

Пояснювальна записка

Програму вступної співбесіди з української мови розроблено з урахуванням вимог Державного стандарту базової і повної середньої освіти (освітня галузь «Мови і літератури»), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 323 від 17.10.2005 р., чинних програм з української мови (5-9 клас).

2.1. Іспит з української мови (співбесіда) містить завдання конструктивного характеру з метою виявлення рівня знань абітурієнтів сучасної української мови. Перше завдання співбесіди має на меті виявити знання з орфографії, друге – синтаксису і пунктуації, морфології. Третє завдання виявляє вміння абітурієнта виконувати один із видів розбору слів.

 

2.2. ЗМІСТ ПРОГРАМИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Розділ 1. Фонетика і графіка. Орфоепія і орфографія

Звуки мови. Голосні та приголосні звуки. Приголосні тверді і м'які, дзвінкі і глухі. Подовжені звуки. Алфавіт. Букви й інші графічні засоби. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї, щ та буквосполучень дз, дж. Склад, наголос. Ненаголошені голосні, їх вимова і позначення на письмі. Вимова приголосних звуків, їх позначення на письмі. Уподібнення приголосних звуків.

Чергування у-в, і-й. Спрощення у групах приголосних. Правила вживання апострофа. Вживання м'якого знака. Подвоєння букв на позначення подовжених м'яких приголосних та збігу однакових приголосних звуків. Написання слів іншомовного походження.

Розділ 2. Будова слова, словотвір і орфографія

Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення. Спільнокореневі слова і форми слова. Основа слова і значення змінних слів. Чергування голосних звуків. Чергування приголосних фонем. Вимова і написання префіксів з- (зі-, із-, с-), роз-, без-, через-, пре-, при-, прі-. Змінювання і творення слів. Основні способи словотворення в українській мові. Зміни приголосних при творенні слів. Правопис складних та складноскорочених слів.

Розділ 3. Лексикологія і фразеологія

Поняття про лексику. Лексичне значення слова. Однозначні і багатозначні слова. Пряме і переносне значення слова. Синоніми. Антоніми, омоніми. Загальновживана лексика. Діалектні та професійні слова. Запозичені слова. Фразеологія української мови. Лексикографія.

Розділ 4. Морфологія і орфографія

Поняття про самостійні і службові частини мови.

Іменник як частина мови: загальне значення. Власні і загальні, конкретні і абстрактні назви. Назви істот і неістот. Граматичні категорії іменника. Категорія роду, числа, відмінка.

Відмінювання іменників. Основні значення відмінків.

Поділ іменників на групи, особливості іменників І, ІІ, ІІІ, IV відмін. Відмінювання іменників множинної форми. Невідмінювані іменники.

Словотворення іменників. Способи творення іменників.

Правопис відмінкових закінчень. Правопис найважливіших іменникових суфіксів. Велика буква у власних назвах.

Прикметник як частина мови: загальне значення прикметника, його граматичні ознаки, синтаксична роль. Розряди прикметників за значенням.

Ступені порівняння якісних прикметників.

Відмінювання прикметників. Повні і короткі прикметники, тверда і м'яка групи прикметників.

Правопис відмінкових форм прикметників. Способи творення прикметників.

Написання складних прикметників.

Числівник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди числівників за значенням і граматичними ознаками (кількісні, порядкові, збірні, дробові).

Групи числівників за будовою (прості, складні і складені).

Відмінювання числівників. Правопис числівників.

Займенник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Групи займенників за значенням.

Відмінювання займенників. Правопис займенників.

Дієслово як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Форми дієслова.

Категорія виду (доконаний і недоконаний), перехідності / неперехідності.

Категорія особи, способу, числа і часу Безособові дієслова. Дієслова І та ІІ дієвідмін. Способи творення дієслів. Правопис дієслів.

Форма дієслова – дієприкметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Активні і пасивні дієприкметники, їх творення.

Відмінювання дієприкметників.

Дієприкметниковий зворот. Правопис дієприкметників.

Форма дієслова – дієприслівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Дієприслівники доконаного і недоконаного виду.

Відмінювання дієприслівників. Дієприслівниковий зворот.

Правопис дієприслівників.

Прислівник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди числівників за значенням (означальні, обставинні). Ступені порівняння прислівників. Способи творення прислівників. Правопис прислівників.

Службові частини мови

Прийменник як службова частина мови.

Групи прийменників за походженням і морфологічним складом (первинні, вторинні; прості, складні і складені). Правопис прийменників разом, окремо, через дефіс.

Сполучник як службова частина мови. Сполучники сурядності і підрядності.

Правопис сполучників разом і окремо.

Частка як службова частина мови. Формотворчі, заперечні і модальні. Написання то-, бо-, -от, таки-. Не з різними частинами мови.

Вигук як частина мови. Правопис вигуків.

Розділ 5. Синтаксис і пунктуація

Словосполучення. Будова і типи словосполучень за способом вираження головного слова.

Поняття про речення. Члени речення, способи їх вираження.

Приклада як різновид означення. Порівняльний зворот. Розділові знаки при прикладках і порівняльних зворотах.

Просте речення, його види (двоскладне й односкладне).

Різновиди односкладних речень. Повні і неповні речення. Розділові знаки у простому реченні. Тире в неповних реченнях. Однорідні члени речення, розділові знаки при однорідних членах речення. Відокремлені члени речення (та уточнюючі). Звертання та вставні слова. Розділові знаки при них.

Складне речення, його типи.

Складносурядне речення.

Складнопідрядне речення.

Види підрядних речень.

Розділові знаки в складносурядних і складнопідрядних реченнях.

Безсполучникове складне речення, розділові знаки в ньому.

Складне речення з різними видами зв'язку, розділові знаки в ньому.

Пряма і непряма мова. Цитати. Діалог. Розділові знаки при прямій мові, цитаті і діалозі.

Розділ 6. Відомості про мовлення

Поняття про спілкування і мовлення. Ситуація спілкування: адресати (той, хто говорить чи пише) і адреса мовлення, мета й умови спілкування, повідомлення (висловлювання), його зміст і форма. Тема і основна думка висловлювання. Різновиди мовленнєвої діяльності: говоріння, писання, читання, слухання. Основні вимоги до мовлення: змістовність, послідовність, багатство, точність, виразність, доречність, правильність. Мовленнєві помилки.

Етика спілкування й етикет.

Поняття про текст. Поділ тексту на абзаци. Мовні засоби зв’язку речень у тексті.

Поняття про стилі мовлення: розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий і публіцистичний.

Поняття про типи мовлення: розповідь, опис, роздум.

 

2.3. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ АБІТУРІЄНТІВ (СПІВБЕСІДА)

Даний комплекс нормативних критеріїв містить у собі головні вимоги щодо оцінки рівня базової підготовки абітурієнта спеціальності українська мова. Рівень підготовки вступників за середнім балом 12 балів.

Високий рівень (12 балів). Абітурієнт вільно володіє навчальним матеріалом на підставі вивченої основної та додаткової літератури, аргументовано висловлює свої думки, проявляє творчий підхід до виконання індивідуальних та колективних завдань при самостійній роботі.

Достатній рівень (9-11 балів). Абітурієнт володіє певним обсягом навчального матеріалу, здатний його аналізувати, але не має достатніх знань та вмінь для формулювання висновків, допускає несуттєві неточності.

Задовільний рівень (7-9 балів). Абітурієнт володіє навчальним матеріалом на репродуктивному рівні або володіє частиною навчального матеріалу, уміє використовувати знання у стандартних ситуаціях.

Низький рівень (5-7 балів). Абітурієнт володіє навчальним матеріалом поверхово й фрагментарно.

Незадовільний рівень (1-4 бали). Абітурієнт не володіє навчальним матеріалом.

 

2.4. ОРІЄНТОВНІ ВАРІАНТИ ЗАВДАНЬ ДЛЯ СПІВБЕСІДИ

Завдання для перевірки орфографічної грамотності. Перепишіть слова, замість крапок, де потрібно, вставте пропущені орфограми.

Молод…ю, круч…ю, пр…вілей, нян..ці, п…яніючи, якіс…ний, бкуве(н,нн)ий, проїз…ний, (в)третє, В…чеслав, (до)побачення, (Д,д)оне(ч,чч)ина.
Студен…ський, єдніс…ть, Солов…йов, медв…яний, без…ядерний, на ніжен…ці, календар…, про…ьба, (чотири)місячний, (по)сусідськ…, прокл…они, оч…рет.
Нен…чин, (тр…ох)сотий, (двадцяти)(п…яти) тисячний, прочитан…о, бул…он, …питати, ні(г,х)ті, стриман…о, (не) скошені ніким ниви, пр..добрий, нав…ть,  пр…порошен…ий.
Озброєн…ий, винос…ш, на сопіл…ці, кін…чики, пр…будова, шален…ий, (теоретико)практичний, (як)(най)ва…че, (на)жаль, (з)ранку, жовч…ю, порт…є.

Завдання для перевірки знань з синтаксису, пунктуації та морфології. Перепишіть речення, вставляючи, де потрібно, розділові знаки; усно поясніть їх вживання. Підкресліть головні і другорядні члени речення; визначте, якими частинами мови вони виражені.

Українська пісня це історія українського народу народу-трудівника народу-воїна.
Твоє дитинство квітучий сад вирощений для тебе старшим поколінням.
Засип правду золотом затопчи її в болото а вона наверх вийде.
Деревій ви знайдете скрізь у лісах і чагарниках на галявинах і узліссях в низинах і на берегах річок попід парканами і вздовж доріг.
Людина йде по рідних вулицях де пройшло її дитинство де буяла молодість де проходили найкращі роки її життя.

Завдання для перевірки знань з фонетики. Слова для фонетичного розбору: мільярд, ввічливість, яруги, качці, краєчок, Ярославна, перехідність, пір’я, безхліб’я, щирість, рясніє, бур’ян, каньйон, з’юрмилися, курйозний, з’явилася, здається

Завдання для перевірки знань із словотвору. Визначте частини слова: розбудова, заміщення, водонагрівач, навшпиньки, переможець, газопостачання, щоденник, возз’єднання, двобічний, заввишки, з’єднаний, безголосий, беззахисний.

 
РЕКОМЕНДОВАНИЙ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

для підготовки абітурієнтів до іспиту з української мови

 

1.     Жарко С.Ю., Жданова Г.Г. Практикум з української мови: Навчальний посібник для слухачів підготовчих відділень, курсів, абітурієнтів. – Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2005. – 218 с.

2.     Збірник диктантів для державної підсумкової атестації з української мови: 9 клас. / укл.: Л.І.Мацько та ін. – К.: Центр навч.-метод. л-ри, 2014. – 64 с.

3.     Козачук Г.О. Українська мова: Практикум. – К.: Вища школа, 1991.

4.     Козачук Г.О., Шкуратяна Н.Г. Практичний курс української мови. – К.: Вища школа, 1994.

5.     Плющ Н.А., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова: Збірник вправ. – К.: Вища школа, 1995.

6.     Сучасна українська літературна мова: Підручник / За ред. М.Я.Плющ, С.П.Бевненко, Н.Я.Грипас та ін. – К.: Вища школа, 1994.

7.     Сучасна українська літературна мова: Синтаксис /За ред. І.К.Білодіда. – К., 1972.

8.     Українська мова. Ч.2 /За ред. Горпинича В.О. – К.: Вища школа. 1988-

9.     Українська мова: Тестові завдання / за ред. Н.В.Гуйванюк. – К.: ВЦ «Академія», 1999. – 528 с.

10.   Український правопис. – К.: Наукова думка, 1995.

11.   Фундуй М.І. Українська мова. Практикум з правопису: навч. посібник / За ред. В.В.Різуна. – К.: Либідь, 2004. – 272 с.

12.   Юшук І.П. Українська мова. – К.: Либідь, 2004. – 640 с.

На початок   

Поділитись
КЗ \"Покровський педагогічний коледж\" в соціальних мережах
 

Немає коментарів

Будьте першим, хто залишить коментар.

Залишити коментар